отримувати новини АртПоля

 

ЧЕРВЕНЬ-ЖОВТЕНЬ 2015

КРИМ УКРАЇНА :::СТЕЖКА:::

 

ідея
З Криму й до Криму — :::стежка:::. Поки невідомо, скільки доведеться мандрувати, але ми повернемося. Цей проект — візуальні відбитки–нагадування у просторах наших міст, покликані утримувати кримське питання в полі загальної уваги та підтримувати постійний зв’язок між материковою Україною і Кримом. В умовах тиску, який спостерігаємо зараз в Криму, й певного ігнорування кримських питань на материковій Україні, мова мистецтва залишається чи не єдиною можливістю спілкуватися.

 

Ініціатор :::стежки::: — Агенція АртПоле. Наша діяльність в Криму розпочалася з фестивалю Східні ворота. АртПоле-Крим у жовтні’2011 в Бахчисараї. Тоді ми запросили гостей з усієї України на прогулянку містом-садом серед мечетей, чайних і фонтанів, на знайомство з традиційними ремеслами кримських татар та музикою різних епох і народів, що звучала зі сцени біля Східних воріт Чуфут-Кале. Напередодні анексії в березні’2014 ми не могли залишатись осторонь — поїхали в Крим, аби зрозуміти, що відбувається, та підтримати друзів. І залишилися працювати як незалежні журналісти. Оля Михайлюк розпочала тоді цикл статей про Крим для «Української правди. Життя», який продовжує і зараз. У вересні’2014, вже не маючи можливості організовувати події на півострові, ми провели серію дебатів, відкритих лекцій та кінопоказів ПРО КРИМ в Одесі. Після тривалих і складних дискусій Оля Михайлюк випадково почула розмову про традиційні орнаменти між художниками з Гуцульщини та Криму, й стало зрозуміло — є дещо більше й сильніше за політичне сьогодні — з глухого кута вивела :::стежка:::. Відправною точкою стали кримськотатарські орнаменти у виконанні відомого кераміста Рустема Скібіна. На їх основі Оля Михайлюк розробила художню концепцію, яка передбачає залучення до проекту різних авторів та індивідуальне рішення в кожному з міст. А оскільки для втілення ідеї були необхідні цілком матеріальні фарби та інструменти, АртПоле організувало краудфандингову кампанію, і в проекту з’явилися активні прихильники.

 

перші кроки
Першим став Київ. Тут працював польський стріт-артист Артур Вабік — в Криму він намалював одну з перших своїх робіт, а потім ще неодноразово відвідував Україну, зокрема Луганськ. Зараз, як і більшість з нас, він не може потрапити на ці території, але вважає, що треба не зупинятися, а творити свій світ — аби одного разу повернутися. За основу Артур взяв орнаменти Рустема, пов’язані з архітектурою, поєднавши кримську традицію й тенденції сучасного міста. Тепер під мостом на Голосіївському проспекті, яким рухаються транспортні потоки, є :::стежка:::, яка завертає в ліс і дає можливість звернути до тиші й дерев, згадати й помріяти.

 

track track track track track track track track track

 

У Вінниці Оля Михайлюк запропонувала поєднати традиційні орнаменти з цитатами з оповідань Михайла Коцюбинського про Крим. Сам автор визначив жанр цих своїх творів як нарис і акварель. Більше ста років минуло з часу написання Коцюбинським його кримського циклу, а питання, над якими він розмірковує — релігійні, художні, світоглядні — стали ще актуальнішими. Вінницькі художники підтримали ідею. Лабораторія актуальної творчості запропонувала місце для її втілення — Бібліотеку №1, саме навпроти будинку-музею письменника, та долучилася всіма силами. Авторські орнаменти Рустема Скібіна та вінницької художниці Юлії Гушул у :::стежці::: переплелися з українськими й кримськотатарськими текстами, написання яких розробила Оля Михайлюк. Художники сподіваються, що багатомовне й багатовимірне письмо та орнаменти стануть вдалим художнім експериментом і слова розквітнуть, а місцеві жителі зможуть потрапити :::стежкою::: до таємничих світів, що виникають у текстах улюбленого письменника.

 

track track track track track track track track track track track

 

:::стежка::: звернула також і до Бердянська — мурал на стіні художнього музею ім. Бродського створив київський художник Андрій Гуренко, використовуючи орнаменти Рустема Скібіна як елементи чарівного пейзажу.

 

track track track track track track track

 

партнери проекту
Польський Інститут в Києві, платформа соціальних інновацій «Велика Ідея», Центр регіонального розвитку «Топ-Кая», ГО «Лабораторія актуальної творчості».